7 річниця Революції Гідності

Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії сучасної України. У сьому річницю Революції Гідності згадаємо, як все це відбувалося.

21 листопада уряд Азарова оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Ця Угода готувалася з 1998 року, її повинні були підписати на Вільнюському саміті 28 листопада. Проте, після таємної зустрічі Путіна та Януковича у Сочі, українська влада відмовилась від підписання.

Підняти людей на акції протесту допомогли соціальні мережі. Незабаром на Майдані Незалежності зібралося близько 1,5 тис. осіб. Тодішня влада моментально відреагувала на спротив громадян. Окружний суд Києва постановив заборонити під час проведення мирних масових акцій встановлювати малі архітектурні форми у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних.

Наступного дня на мітингу в Києві зібралося вже близько 5 тис. осіб. І саме тоді пролунало гасло «Україна – це Європа!» Подібні акції пройшли у Львові, Вінниці, Одесі, Миколаєві, Донецьку, Сумах, Харкові та майже в кожному іншому обласному центрі України.

Вже 24 листопада на Майдані у Києві зібрався найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Януковича, за різними оцінками туди прийшли від 60 до 150 тисяч чоловік. 29 листопада  українські студенти організували «живий євроланцюг» між Києвом та Перемишлем.

А у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розігнав мітингувальників. Ще перед 4-ю годиною ранку на Майдан почали завозити вантажівками елементи новорічної ялинки, яку зводили неподалік місця протесту. Тоді ж загони міліції оточили близько тисячі активістів, які мирно протестували і співали пісні. В результаті наступу силовиків десятки людей було жорстоко побито, серед них багато студентів.

Жорстоке побиття студентів на київському Майдані приголомшило не тільки українців, але й світову спільноту. Події 30 листопада стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості. Наступного дня на Майдані вже звучало – «Ката на нари» і «Януковича на йолку» й на Майдані вже збиралися сотні тисяч мітингувальників.

Втім найстрашніше було ще попереду. Кадри розстрілів беззбройних людей, серед яких не всі були захищені навіть дерев’яними чи алюмінієвими щитами, облетіли весь світ. У найтрагічніші дні Революції, 18-20 лютого, протестувальники десятками вмирали на барикадах, тисячі були поранені.  З початку Революції Гідності було вбито та загинули від ран більше ста цивільних молодих громадян, яких назвали «Небесною сотнею». Всього за цей час постраждало 3,5 тис. громадян.

Історичне значення Української Революції Гідності, насамперед, полягає в тому, що вдалося зупинити загрозу знищення незалежності України, захистити її європейські прагнення, свободу і гідність українців. Сучасний французький філософ Бернар-Анрі Леві заявив, що українці «практично голими руками змусили відступити «Беркут», з гідною великих народів холоднокровністю завдали історичної поразки тиранії, і тому вони не просто європейці, а кращі з європейців, європейці не тільки з історії, а й за пролитою кров’ю».