Тайкури

Населені пункти, що входять до складу сільської ради – с.Тайкури, с.Порозове. Відстань від Рівного – 14 км.

Пам’ятки історико-культурної спадщини: замок (руїни), кінець XVI-початок XVII ст, костел Св. Лаврентія 1710 р., Покровська церква 1730 р., Католицьке кладовище.

Історична довідка

Перша згадка про Тайкури відноситься до 1570. Тайкури знаходяться на південний схід від обласного центру Рівне. Таємничі відголоски в назві поселення дійсно не позбавлені деяких подій. „Тайні гурі”або таємні гори – так польською звалась колись ця перерізана ярами місцина. Густо порослі лісами, вони надавали чудову можливість сховатися тут від переслідувань ворога. За версією Володимира Рожка, назва походить від імені ченця який тут жив заснував тут скельний монастир, на місці якого був побудований костел. На користь стародавності поселення свідчать і «археологічні знахідки, знайдені в околицях Тайкур, свідчать, що місцевість ця була заселена в добу неоліту, а серед могил-курганів, розкопаних у кінці ХІХ – поч.ХХ ст., виявлено давнє волинське поховання за старовинним похоронним обрядом» (В.Рожко).

В квітні 1614 Тайкури отримують магдебурзьке право та королівські привелегії на торгівлю та ярмарки. У привілеї також зафіксовано і міський герб, що мав використовуватися на печатці: зображення св. Юрія Змієборця. Цей герб дано було в честь патрона Юрія Вишневецького

Побували Тайкури у власності Кірдеєїв-Тайкурських, Чаплицкі, Вишневецьких, Сапегів (1650), Чолханських. Ця земля є батьківщиною для поета Яна Павла Вороняча, тривалий час тут жив та творив письменник Крачевський.

На початку 18ст власність переходить до рук родини Пепловських, з 1822 до Ілінських..

ЗАМОК ВИШНЕВЕЦЬКИХ У ТАЙКУРАХ

Скупі залишки замку ховаються на пагорбі до якого потрібно пройти через дуже великі та непрохідні хащі. Колись кам’яний та цегляний замок мав кутові вежи, їх єднали мури, був підйомний міст. Замок в плані був регулярним. Цей замок був побудований на початку 17 ст. Вишневецькими на місці старого дерев’яного. На той час гору оточувала річка Сорока з одного боку, а з іншого гора мала різкий обрив. В 1825 році замок занепав після пожежі. А з щедроти Олександра Іллінського у 1876р був проданий іудеям на розібрання цегли для будівництва. Зараз збереглася південна вежа, була вона висотою під 30 метрів та виконувала роль дозорної. Як завжди, існує припущення, що з замку вів підземний хід до костелу. Мабуть саме там, де зараз росте гарна яблуня оплутана хмелем. На початок вересня видовище неймовірної краси!

taikury16

КОСТЕЛ СВЯТОГО ЛАВРЕНТІЯ

Костел св. Лаврентія був побудований у стилі бароко у 1710р. Фундатором виступив власник – Вавринеч Пепловський. Місцева легенда розповідає, що собака цього пана вирив з землі скарб. Щоб віддячити Богові за такий щедрий подарунок він будує костел. Цегляний однонефовий з витягнутою апсидою та двома низькими капелами, Фасад скромні – позбавлені декору, інтер’єр прикрашають лише пілястри з профільованими імпостами. Колись тут був його портрет, а також портрет біскупа Чоланського. Також зберігалися старовинні церковні речі 16-17ст.

Костел знаходиться в аварійному стані . А поки що стоїть колишній красень з потужною дзвіницею оточений товстим муром і чекає.

taikury14 img_3095 img_3097img_3102

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА У ТАЙКУРАХ

Побудована церква в 1731 на кошти поміщика Пепловського. Стиль в якому побудована церква походить від деревяних українських храмів і типовий для храмів 17-18ст в Україні. Але у храма в Тайкурах є особливість – він пятикутної (замість шостикутної) форми. Перекликається мурований храм з деревяними в композиції обємів. Особливо показовий в цьому відношенні другий ярус. Але на відміну від єдиного за об’ємом другого ярусу мурованих пятикамерних храмів Київщини або Лівобереддя другий ярус церкви в Тайкурах вирішено як об’єднання  окремих замкнених камер, які поставлені щільно одна до одної і є підбанниками верхів. У північному куполі 1882 року влаштовано дзвіницю на кошти парафіян.

tajkury14tajkury15

Можете ще прогулятися на старий цвинтар де збереглися давні кам’яні хрести ХІV-ХVІІ ст. На початок 20 ст. їх налічувалося близько 200. Тут спочивають ті, хто загинув в битві з татарами.


МАРШРУТ ДОЇЗДУ:

Доїзд здійснюється із залізничного вокзалу за напрямом РІВНЕ-ТАЙКУРИ 7.50, 11.50, 14.00, 16.00, 18.00, 20.10