Білівське давньоруське городище

Білівське давньоруське городище – пам’ятка археології національного значення, знаходиться в селі Білів, Зорянської сільської ради, Рівненського району за 2 км на північ від Пересопниці, на мисі правого високого берега р. Стубли.

1

Поряд з Білівським городищем збереглися два курганні насипи. А в кінці ХІХ ст.археологом К.М.Мельник розпочалися розкопки курганих поховань, яких нарахували на північній окраїні Пересопниці понад 170 курганів (розкопано 39), на південь від с. Білів поблизу городища – до 150 курганів (розкопано 38), поблизу с. Старожуків у двох групах – понад 170 курганів (розкопано 26).

Знайдені під час цих робіт речі зберігаються у Національному музеї історії України в Києві. Збірка включає кераміку, металеві та кістяні побутові речі, знаряддя праці, зброю, прикраси. В колекції є речі з унікального поховання ювеліра: залізні молоточки, коваделко, бронзові шаблони для виготовлення прикрас, велика і мала ваги. 
6 3 4

Це була невелика фортеця площею 0,35 га. Дослідження оборонного валу показали, що укріплення Білівського городища збудовані в другій половині чи кінці Х ст., а використовувалась фортеця тільки впродовж ХІ ст., матеріали ХІІ–ХІІІ ст. в культурному шарі відсутні.

8 7

Але на межі ХІ і ХІІ ст. Білівське поселення занепадає, а місцем проживання удільного князя чи представників князівської адміністрації стає фортеця в Пересопниці – дитинець літописного міста.5